подубіти

подубіти: -і́ємо, -і́єте і поду́бнути, -немо, -нете; мин. ч. подубі́ли, поду́бли і рідко поду́бнули; док.

1) Задубіти (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох).

2) розм., рідко. Умерти від холоду (про всіх чи багатьох).

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

подубіти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
подубілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
подубілий — рідше поду/блий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до подубіти, подубнути. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
подубілість — лості, ж. Стан за знач. подубілий … Український тлумачний словник
по — (28) А. Предлог с дат. пад. 1. При обозначении предмета или места, где, в пределах которого совершается действие: Боянъ бо вѣщіи, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію подреву, сѣрымъ вълкомъ поземли, шизымъ орломъ подъ облакы. 2… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
подублий — див. подубілий … Український тлумачний словник
подубнути — див. подубіти … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике